ЕТАПИ ІСТОРИЧНОГО РОЗВИТКУ ПАЛОМНИЦЬКОГО ТУРИЗМУ НА ПІВДНІ УЗБЕКИСТАНУ

Метою дослідження було визначення та аналіз ключових історичних етапів розвитку паломницького туризму в південних регіонах Узбекистану, щоб зрозуміти еволюцію ролі священних місць у духовному та культурному житті регіону. Це дослідження ґрунтується на комплексній методологічній основі, що поєднує історичний, порівняльний та контент-аналіз. Стаття спирається на різноманітний корпус джерел, включаючи первинні історичні тексти, архівні документи, щоденники подорожей відомих історичних діячів, таких як Ібн Баттута та Сейді Алі Рейс, а також матеріали ЮНЕСКО й офіційні урядові постанови. Методологія дослідження також включає елементи історіографічного аналізу, що дає змогу виявити та перевірити довгострокові тенденції і поворотні моменти в еволюції паломницьких практик. Для побудови періодизації паломницького туризму в дослідженні було використано хронологічно-описовий метод, що дало авторам можливість систематизувати дані з різних епох, від протозороастрійських практик бронзового віку до ісламського періоду, через радянську епоху та десятиліття після здобуття незалежності. Цю періодизацію додатково підтверджував дискурс-аналіз історичних наративів та державної політики, таких як Постанова Ради Народних Комісарів (1945 р.) та президентські укази про розвиток туризму у ХХІ столітті. Крім того, для вивчення сучасних інструментів просування паломництва, включаючи цифровий портал “Табаррук Зіорат”, було використано аналіз політики та цифрову етнографію. Наукова новизна статті полягає у систематичній реконструкції історичної траєкторії паломницького туризму в південному Узбекистані, що підкреслює як безперервність, так і трансформацію священних географій за різних політичних режимів. Результати підтверджують, що паломницький туризм у цьому регіоні має глибоке історичне коріння, яке неодноразово формувалося змінами в релігійній політиці й культурній ідентичності. Незважаючи на придушення в радянську епоху, відродження та інституціоналізація паломницького туризму в незалежному Узбекистані сигналізують про ширше визнання його культурної, духовної та економічної цінності. У дослідженні робиться висновок, що паломницький туризм сьогодні є не лише життєво важливою частиною культурної спадщини Узбекистану, але й перспективним вектором міжнародного співробітництва та регіонального розвитку. Ключові слова: зороастризм, іслам, мандрівники, антирелігійна політика, цифровізація паломництва.

Hali tarjima qilinmagan