Державна зрада як внутрішня загроза національній безпеці України: сучасні виклики та напрями протидії

У статті досліджено державну зраду як одну з найнебезпечніших внутрішніх загроз національній безпеці України в умовах воєнного стану та гібридної агресії.Проаналізовано трансформацію форм і способів вчинення державної зради від класичного шпигунства до коригування ракетних ударів, участі в інформаційно-психологічних операціях, сприяння діяльності диверсійно-розвідувальних груп та співпраці з окупаційними адміністраціями.Методологічну основу дослідження становлять формально-юридичний, системно-структурний, функціональний та аналітичний методи, застосовані для з'ясування кримінально-правових і безпекових характеристик державної зради, узагальнення сучасних форм її вчинення та визначення напрямів протидії в умовах воєнного стану.Наголошено на тому, що в умовах гібридної війни суттєво зростає роль інформаційного впливу, спрямованого на формування антидержавних настроїв, дискредитацію органів державної влади та виправдання агресивних дій іноземної держави.Визначено ключові чинники, що спонукають до вчинення державної зради (ідеологічна лояльність до агресора, корисливість, шантаж, інформаційний вплив, низька правова культура), а також висвітлено вплив цифровізації (соціальних мереж, месенджерів) на спрощення передачі секретних даних і вербування громадян.Обґрунтовано нормативно-правові засади захисту національних інтересів відповідно до Закону України «Про національну безпеку України» та ст. 111 КК України.Зазначено, що пріоритетними заходами для забезпечення кібербезпекового напряму є: захист державних інформаційних ресурсів; моніторинг кіберзагроз; виявлення несанкціонованого доступу до інформаційних систем; розвиток систем реагування на кіберінциденти; підвищення цифрової грамотності державних службовців.Стратегічна мета забезпечення національної безпеки у сфері державної та суспільної безпеки обумовлена національними інтересами України у внутрішньополітичній сфері, до яких відноситься збереження конституційного устрою, підтримка громадянської та національної злагоди, єдність правового простору Зауважено, що протидія державній зраді має здійснюватися на основі комплексного підходу, який поєднує правові, контррозвідувальні, організаційні, інформаційні, кібербезпекові та соціальнопсихологічні заходи.Ефективність такої діяльності залежить від своєчасного виявлення загроз, належної координації суб'єктів сектору безпеки і оборони, удосконалення законодавства та формування високого рівня національної стійкості суспільства до зовнішніх і внутрішніх деструктивних впливів.

Hali tarjima qilinmagan